Велика частина сучасного лимонаду робиться на основі рецептури, яка почала формуватися в XVII столітті. До лимонаду були прихильні королі і вельможі, і у свій час лимонад вважався корисною заміною ігристому вину. Після винаходу технології насичення води вуглекислим газом, лимонад стає фаворитом серед фруктової газованої води.
Рецепт лимонаду, звичайно ж, не був придуманий древніми єгиптянами або греками. Учені вважають, що лимонад з'явився в Китаї, Індії і М'янмі, і можна припустити, що серед перших, хто спробував підсолоджений лимон з водою, були жителі Далекого Сходу. Проте готувати перші напої з соку лимона, все ж, почали досить давно. Збережені історичні замітки, що цей напій готували самому Олександру Македонському.
Сама назва «Лимонад» походить від французького limonade, що в перекладі означає «напій, що несе прохолоду». По одній з легенд, він був випадково придуманий придворним Людовика I, який переплутав бочки і налив в посудину лимонний сік. Виявивши помилку і злякавшись, винахідливий слуга додав в графин трохи мінеральної води. Несподіваний експеримент закінчився феєричним успіхом – король не лише не стратив придворного- розтелепу, але велів підносити новий напій, названий «Шорле», до його столу під час урочистостей.
У XVII столітті французькі кулінари стали додавати в напій цукор, і лимонад став надзвичайно популярний серед дворян. Дуже швидко він поширився по Італії, де росте безліч лимонних дерев. Італійські майстри додавали в традиційний лимонний смак фруктові настоянки.
Історія сучасних газованих напоїв, приготованих штучним чином, почалася у кінці XVIII століття з винаходу технології розчинення вуглекислого газу у воді.
Наступним важливим етапом стало відкриття в XIX столітті технології синтезування лимонної кислоти. І з цієї миті почалося промислове виробництво лимонаду. А на початку XX століття напій починають розливати в скляні пляшки, завдяки чому він з’явився в кожному продуктовому магазині.